-
1 прийти
сов.1. къэкIон, къэкIожьын, къэсып, прийти на работу IофышIэ къэкIонпоезд пришел мэшIокур къэсыгъ2. (наступить) къэсын, къихьанпришла весна гъатхэр къэсыгъ3. со что (оказаться в каком-л. состоянии): прийти в ярость къэгубжыпэнприйти в чувство къэнэхъэжьын, зыкъэшIэжьын4. к чему (достигнуть чего-л.) убытынприйти к власти властыр убытын◊ прийти в голову шъхьэм къихьан -
2 власть власт·ь
1) (право управления) power, authority: (господство) ruleбыть / находиться / стоять у власти — to be in / to hold power; (о партии) to hold office
вернуть / вновь обрести власть — to regain power
взять власть — to take / to assume power
демонстрировать силу власти — to demonstrate / to display power
достичь власти — to achieve / to attain / to reach power
жаждать власти — to lust / to thirst for power
завоевать власть — to win / to conquer power
захватить власть — to seize / to take power
злоупотреблять властью — to abuse / authority power, to strain one's authority / powers
лишать власти — to deprive / to shear / to strip (smb.) of power
облекать кого-л. властью — to lodge power with smb. / in the hands of smb.; to vest power in smb.; to delegate power to smb.
осуществлять власть — to exercise power / authority
отдать / передать власть кому-л. — to repose power in smb.'s hands, to hand over power to smb.
поставить у власти — to install / to put (smb.) in power / in office
предоставлять кому-л. власть — to confer power / authority upon smb.; to grant power / authority to smb.
прийти к власти — to come to / to win power; to get into the saddle разг.
приобретать власть — to acquire power, to gain in authority
сохранить власть — to keep / to maintain power
узурпировать власть — to usurp power / authority
урезывать власть — to curtail / to curb power
установить власть — to establish / to set up authority
законная власть — lawful / legitimate authority
неограниченная власть — absolute / unlimited / unrestricted power
пользоваться неограниченной властью — to enjoy unlimited / absolute power
борьба за власть — struggle / race for power
власть, установленная законом — statutory authority
внешние атрибуты власти (приёмы, протокол и т.п.) — trappings of power
захват власти — assumption / seizure of power
злоупотребление властью — abuse of power, misuse of authority / power
лицо, облечённое властью — man set in authority
пребывание у власти — tenure of office / being in power
период пребывания у власти (политической партии, лица) — innings
приход к власти — accession / coming to power
проявление власти со стороны какого-л. государства по отношению к иностранным судам — exercise of the authority of a state over foreign vessels
руководители, облечённые властью — leaders invested with power
2) (система, форма правления) power, form of government; Branch, Branch of Government амер.верховная власть — supreme / sovereign power, supreme authority
государственная власть — state power / authority; powers of the state
высшие органы государственной власти — higher bo-dies of state authority, supreme organs of state power
законодательная власть — legislative power / authority, edictal powers
исполнительная власть — executive power / authority, the executive; executive body (орган); executive branch амер.
советская власть, власть Советов ист. — Soviet power, Soviet form of government
судебная власть — judicial authority / power, judiciary department; judicial branch амер.
"власть за троном" — gray eminence
власть Конгресса — power of Congress амер.
власть, основанная на кодексе законов — nomocracy
власть, осуществляемая самим народом — government by the people
ограничивать власть парламента — to limit / to restrain the power of parliament
власть, принадлежащая народу — authority vested in the people
власть трудящихся — power / rule of the working people
власть, установленная законом — statutory authority
высшие эшелоны власти — higher / top echelons of power
органы власти — bodies / organs of power
вышестоящие органы власти — higher organs / bodies of power
местные органы власти — local government bodies / organs
3) мн. (должностные лица, администрация) authority, autborities, administrationколониальные власти ист. — colonial authorities / administration
местные власти, власти на местах — local authorities / adminisration
наднациональные власти, обеспечивающие соблюдение норм права — supranational law enforcing power
оккупационные власти — occupying authority, occupation authorities
-
3 власть
ж.(в разн. знач.) power, authority, ( владычество) ruleгосударственная власть — State power, State authority, the power authority of the State
исполнительная власть — executive power, executive
верховная власть — supreme sovereign power, sovereignty
быть, находиться, стоять у власти — hold* power be in power
прийти к власти достигнуть власти — come* into / to power
приход к власти — advent / accession to power
под властью кого-л. — under the dominion of smb.
подчиняться власти кого-л. — be subject to smb.
иметь власть над кем-л. — have power over smb.
превышение власти — exceeding one's powers / commission
♢
во власти кого-л. — at the mercy of smb.; in the power of smb.под властью чего-л. — ruled / swayed by smth.
ваша власть разг. — please yourself; it is up to you
не в моей, твоей и т. д. власти — beyond my, your, etc., control / power; out of my, your, etc., power
власти предержащие уст., ирон. — the powers that be
-
4 завоевать
conquer; win; gainзавоевать власть; прийти к власти — to win power
Синонимический ряд:1. добиться (глаг.) добиться; достигнуть; достичь2. заслужить (глаг.) заслужить; приобрести; снискать; стяжать3. покорить (глаг.) покорить -
5 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
См. также в других словарях:
стать — 1. СТАТЬ, стану, станешь; стань; св. 1. Принять вертикальное положение, подняться на ноги; встать. Ни сесть, ни с. (о болях, болезни, доставляемых живому существу при перемещении, изменении положения тела). С. с постели. Ни с., ни сесть не умеет… … Энциклопедический словарь
стать — I ста/ну, ста/нешь; стань; св. см. тж. становиться 1) а) Принять вертикальное положение, подняться на ноги; встать. Ни сесть, ни стать. (о болях, болезни, доставляемых живому существу при перемещении, изменении положения тела) Стать с постели. Ни … Словарь многих выражений
ЛАТВИЙСКАЯ СОВЕТСКАЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКАЯ РЕСПУБЛИКА — Латвия, расположена в западной части СССР, в бассейне реки Даугавы (Зап. Двины) и рек Гауя, Лиелупе и Вента; на З. омывается Балтийским морем. Граничит с Эст., Белорус., Литов. ССР, РСФСР. Образована 21 июля 1940; с 5 авг. входит в состав Союза… … Советская историческая энциклопедия
Агриппина Младшая — У этого термина существуют и другие значения, см. Агриппина. Юлия Августа Агриппина IVLIA AVGVSTA AGRIPPINA … Википедия
Анархо-коммунизм — Формы правления, политические режимы и системы Анархия Аристократия Бюрократия Геронтократия Демархия Демократия Имитационная демократия Либеральная демократия Представит … Википедия
Юлия Агриппина — Юлия Августа Агриппина IVLIA AVGVSTA AGRIPPINA Бюст Агриппины в Кёльнском музее Имя при рождении: Юлия Агриппина … Википедия
События перед Второй мировой войной в Азии — События перед Второй мировой войной в Азии события, имевшие место перед Второй мировой войной в Азии, определившие её начало и ход. Содержание 1 Проникновение европейцев в Южную и Восточную Азию 2 … Википедия
Банки — I в современном экономическом строе Б. являются высшей формой кредитного посредничества и важнейшими органами вексельного и денежного обращения. Цель банковой деятельности: во первых, создать систему кредита (см. это сл.), которая обеспечивала бы … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Рим город* — Содержание: I. Р. Современный; II. История города Р.; III. Римская история до падения западной Р. империи; IV. Римское право. I. Рим (Roma) столица Итальянского королевства, на реке Тибре, в так называемой Римской Кампанье, под 41°53 54 северной… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Рим, город — Содержание: I. Р. Современный; II. История города Р.; III. Римская история до падения западной Р. империи; IV. Римское право. I. Рим (Roma) столица Итальянского королевства, на реке Тибре, в так называемой Римской Кампанье, под 41°53 54 северной… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Медицина — I Медицина Медицина система научных знаний и практической деятельности, целями которой являются укрепление и сохранение здоровья, продление жизни людей, предупреждение и лечение болезней человека. Для выполнения этих задач М. изучает строение и… … Медицинская энциклопедия